Чорнобильська катастрофа: історичні та екологічні чинники

1.      Соціальні наслідки Чорнобильської катастрофи

Додатковий матеріал: Станом на січень 2010 р. в Україні налічувалося 260 807 осіб, які мали статус учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. На 1 січня 2006 року в Україні понад 2,59 млн. осіб мали статус постраждалих внаслідок катастрофи на Чорнобильській АЕС.

Але найбільше (на 24%) скоротилася чисельність учасників ліквідації наслідків аварії у 1986-1987 рр. Це свідчить про те, що саме перша хвиля ліквідаторів, чоловіків у молодому віці, зазнала найсильнішого удару по здоров'ю, - вони поступово вимирають. У 2010 р. в Україні налічувалося понад 17 тис. сімей, які отримували пільги внаслідок втрати годувальника, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою.

2.      Медико-демографічні наслідки Чорнобильської катастрофи

Додатковий матеріал: Медико-демографічна ситуація на радіоактивно забруднених територіях продовжує формуватися в умовах триваючої в Україні демографічної кризи. З 1991 р. смертність населення стала перевищувати народжуваність.У радіоактивно забруднених областях ці негативні зміни відбулися на рік раніше й більш виразно. Погіршенню демографічної ситуації сприяли соціально-економічна криза, незадовільне медичне обслуговування, низькі стандарти життя, несприятлива, у тому числі внаслідок Чорнобильської катастрофи, екологічна ситуація, політична нестабільність.

За узагальненими даними Наукового центру радіаційної медицини (НЦРМ) МОЗ України, із числа постраждалих, які перебували під медичним наглядом у лікувально-профілактичних закладах системи МОЗ України, у 1987-2004 рр. померло 504117 осіб, із них 497348 дорослих та підлітків (у т. ч. 34499 ліквідаторів аварії) і 6769 дітей.

3.Еколого-біологічні наслідки

Додатковий матеріал: Екологічні наслідки Чорнобильської катастрофи визначаються двома головними факторами - опроміненням природних об'єктів та їх радіоактивним забрудненням.

Під час аварії зовнішнє опромінення сягало біологічно небезпечних рівнів практично тільки в межах 30-км зони, де спостерігався складний спектр біологічних ефектів різного рівня. Значна частина радіоактивного викиду із зруйнованого 4-го блоку осіла в ближній зоні. Сьогодні вона умовно визначена на місцевості межами зони відчуження (радіус 10 та 30-км). У гострий період аварії рівні опромінення в зоні відчуження досягали сотень рентгенів за годину тільки по гамма-випромінюванню. Потужність дози бета-випромінювання була в 10-100 разів більша, що призвело до прояву гострих ефектів, аж до загибелі, у деяких найбільш чутливих до радіації рослин та організмів.

За минулий після аварії час майже повністю розпались не тільки короткоживучі, а й середньоживучі радіонукліди. Потужність дози зовнішнього опромінення значно, на декілька порядків величин, зменшилася. У навколишньому середовищі залишилися практично тільки довго- та наддовгоживучі радіонукліди цезію, стронцію та трансуранових елементів.

3. Падіння морального авторитету КПУ

Для того, щоб виявити зв'язок між Чорнобильською катастрофою і розпадом Радянського Союзу, вчитель пропонує опрацювати уривок з Декларації про державний суверенітет, прийнятої Верховною Радою УРСР в 1990 р.:

« VII. ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА»

Українська  РСР  самостійно  встановлює  порядок  організації  охорони природи на території Республіки  та  порядок  використання природних ресурсів.

 Українська РСР  має  свою  національну  комісію  радіаційного захисту населення.

 Українська РСР має право заборонити будівництво та  припинити функціонування  будь-яких  підприємств,  установ,  організацій  та інших об'єктів, які спричиняють загрозу екологічній безпеці.

 Українська РСР дбає  про  екологічну  безпеку  громадян,  про генофонд народу, його молодого покоління.

  Українська РСР має право на відшкодування збитків, заподіяних екології України діями союзних органів».