ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

Перебудо́ва — загальна назва сукупності політичних і економічних реформ, що проводилися в СРСР у 1985–1991 роках. Складові частини Перебудови: у внутрішньополітичній сфері — політика гласності та демократизація суспільного життя; в економіці — введення елементів ринкових відносин; у зовнішній політиці — відмова від надмірної критики так званого капіталістичного ладу, значне поліпшення відносин зі США та демократичними країнами Західної Європи

 Держприймання — це перевірка якості та прийом готової продукції підприємства спеціальною державною комісією.

 Гласність- політика максимальної відкритості діяльності державних установ і свободи інформації. 

 Господарський розрахунок — право підприємства самостійно витрачати свій прибуток, що залишається після розрахунків з державою. 

Концепція «нового політичного мислення». Основними ідеї:

пріоритет загальнолюдських цінностей над класовими;

відмова від висновку про розкол світу на дві ворогуючі суспільно-політичні системи;

відмова від силових методів вирішення міжнародних проблем; підкреслювалося, що у світі накопичений величезний ядерний потенціал, здатний багаторазово знищити нашу планету, тому пропонувалося виключити з міжнародних відносин застосування сили, а в озброєннях виходити з принципу розумної достатності;

відмова від принципів пролетарського інтернаціоналізму (тобто «світової революції»);

зазначалося, що у світі існують глобальні проблеми виживання, вирішити які не під силу одній або кільком країнам (екологія, охорона здоров'я, проблема харчування тощо).

Приско́рення  — гасло і політичний курс генерального секретаря КПРС Михайла Горбачова, проголошений 20 квітня 1985 на квітневому пленумі ЦК КПРС, одне з ключових напрямків реформ («гласність - перебудова - прискорення»), що проводилися в СРСР у 1985–91 рр